СМОКВА

СМО́КВА, и, жін. Те саме, що смоковниця. Край шляху смокви листям тихо мають (Іван Франко, XIII, 1954, 324); При шляху зростала смоква на камінню.. Хто ішов — топтався по її корінню… (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 106); Ми принесемо богині смокви медово-солодкі, Темний, міцний виноград і молодих голуб’ят (Максим Рильський, I, 1960, 178); Зверху, з високих дерев густолистих, звисали.. Груші, й гранати розкішні, і яблунь плоди соковиті, Смокви солодкі й маслини (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 207).