СМІТИ́НА, и, жін. Частинка сміття. * Образно. Понюхала [Екбаль-ганем] білила і вернула перекупці, коротко мовивши: «Не треба». — І певне, що не треба! — несподівано палко підхопила перекупка, — пробач смітині з-під твого порога! Я ж і сама бачу, що ти й так біліша від лілеї (Леся Українка, III, 1952, 714).
СМІТИНА
Тлумачення слова