СМІТНИКО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до смітник;
// Признач. для сміття. Смітниковий ящик.
2. Який засмічує, заглушає культурні рослини, посіви. Смітникова рослинність;
// Який виріс на смітнику. Хіба своє «я» ми не сієм так само уперто, як смітниковий бур’ян насіння? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 256).