СМІ́ЛИ́ВІСТЬ, вості, жін.
1. Властивість за значенням сміливий. Боялися вороги руського навального нестримного бою.. Сміливістю, хоробрістю, відвагою, безстрашшям руського війська був знаменитий руський бій (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 337); Неухильне прагнення вперед, сміливість думки, ясність перспективи, нетерпимість до косності, рутини — ось що характеризує діяльність ленінської партії (Комуніст України, 5, 1960, 45).
2. Смілива поведінка, рішучість у вчинках; хоробрість, відвага. Вона не сподівалась од Мелашки такої сміливості й спочатку не знала, що казати (Нечуй-Левицький, II, 1956, 358); Сміливість і буйність — то були ознаки характеру Олекси (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 131); Аж от поїзд рушає далі. Не здолали його гайдамаки.. Не вистачило сміливості (Олександр Довженко, I, 1958, 38).
Брати [на себе] сміливість див. брати; Додавати (додати, надавати, надати) сміливості — робити сміливішим. Ваше співчуття моїм замірам і обіцянка надіслати дещо додають мені сміливості (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 242); Надворі стало зовсім поночі. Темрява додала бідній Василині сміливості (Нечуй-Левицький, II, 1956, 84); Моє мовчання надав йому сміливості (Юрій Яновський, II, 1958, 22); Мати сміливість — бути сміливим; осмілюватися зробити що-небудь. — Вліз у сім’ю, взяв чужу жінку… Май же сміливість чесно поквитуватись (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 408); — Мав сміливість з куркулями гуляти, май тепер сміливість подивитись людям у вічі (Михайло Стельмах, II, 1962, 377); Набиратися (набратися) сміливості — ставати сміливішим. Заєць набрався сміливості та й каже: «Ще одколи живу в цьому лісі, ніхто передо мною шапки не здіймав» (Нечуй-Левицький, III, 1956, 292).