СМІХОТВОРИТИ, рю, риш, недок., рідко. Викликати сміх; смішити. [Кукса:] Та годі тобі сміхотворити! От який, єй-богу, втішний! (Марко Кропивницький, I, 1958, 215); Андрій відзначався тим, що вмів покепкувати з дівчат. Тільки зустрівся десь з дівчиною при людях, так і пішов, так і пішов сміхотворити (Юрій Збанацький, Незабутнє, 1953, 14).
СМІХОТВОРИТИ
Тлумачення слова