СМІХОТЛИВО. Присл. до сміхотливий 2, 3. Дідусь не заперечував. Чухав тільки за вухом, біля лисини, поморгував сміхотливо очима (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 27); Устина зручним порухом поправила хустку, сміхотливо відкопилила повні уста (Михайло Стельмах, I, 1962, 262).
СМІХОТЛИВО
Тлумачення слова