СМІХОТА́, и, жін., розм. Про те, що здатне розсмішити, викликати сміх. Очевидячки, це вже сміхота, бо якщо я причинний, то й усі, в кого часом бува зденервування, теж причинні! (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 569); — Учора на затоці сміхота була. Галка Макогон чемпіонів мало не підрізала [не обігнала]… (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 40).
СМІХОТА
Тлумачення слова