СМЕ́РТОНЬКА, и, жін. Пестл. до смерть 2. Озвався нудний, пискливий голос: — Ох, моя смертонько… де ти? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 276); [Баба Олена:] Нині, коли смертонька ходить за ним з косою, він світом нудить і кисне, як кваша (Ярослав Галан, I, 1960, 459).
СМЕРТОНЬКА
Тлумачення слова