СМЕРТНО. Присл. до смертний 3. Поранений смертно, розлютився звір, Кипить і клекоче роз’ятрений вир (Максим Рильський, II, 1960, 172); Дивилися усі на покійницю: лежала вона, — сказав би спала, коли б не така біла смертно (Марко Вовчок, I, 1955, 165).
СМЕРТНО
Тлумачення слова