СМЕРКОВИ́Й, а, е. Який буває під час смеркання (про світло); неяскравий, слабий. Надворі поночіло.. Здавалось, що ми під землею, в якихось велетенських копальнях, котрі несподівано освітив зверху каламутний смерковий світ (Нечуй-Левицький, II, 1956, 389).
СМЕРКОВИЙ
Тлумачення слова