СМАКОВИ́ТИЙ, а, е. Те саме, що смачний 1, 2. Пурхав [метелик] у пахощах пишних квіток Та пив смаковитий, солодкий їх сок [сік] (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 337); Закивав головою німець і жадібно потягнув ніздрями смаковитий запах смаженої риби (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 516); Х-ху ти! Та й смаковита ж [Христя]! — махнувши рукою, мовив він (Панас Мирний, III, 1954, 183).
СМАКОВИТИЙ
Тлумачення слова