СМА́ГНУТИ, ну, неш; мин. ч. смаг і смагнув, ла, ло; недок.
1. Набувати засмаги, ставати смаглявим під дією сонячного проміння й вітру; засмагати, загоряти. Сонце ще пече так, що вочевидь чуєш, як смагнуть щоки (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 172).
2. Пересихати від спраги, гарячки і т. ін.; укриватися пересохлою плівкою, запікатися (про губи). Хай смагнуть губи, але тут ти невіддільна від тих, кому трудно, і хоч робота твоя нескладна.., але й ця проста робота кимось мусить бути зроблена, без твоїх пікетів діло не піде (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 259).