СЛИ́ЗЬКО. Присл. до слизький. Взявся [Іван] чистити коропчаків. Луска сипнула на лице, риба слизько вихоплювалася з рук (Євген Гуцало, Скупана.., 1964, 247);
// у знач. присудк. сл. Де дощ іде, а де слизько! (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 288); У нас нині відлига, мокро страх, слизько (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 171); Колонка стояла на горбику, тут було слизько, розлита вода позамерзала, легко було впасти (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 9).
СЛИЗЬКО
Тлумачення слова