СЛИХ, у, чол., заст. Слух, чутка. Прийшли слихи до малої, що милого вбито (Словник Грінченка).
♦ Ані (ні) слихом [не] слихати [ані (ні) видом (в вічі) не видати] див. слихати; Слихом знати (чувати і т. ін.) — з чуток, з переказів знати, чувати і т. ін. Бач, чуприна вже сивів, Дітки підростають І про рідну Україну Слихом тільки знають… (Українські поети-романтики.., 1968, 531); Слихом слихати [видом (в вічі) видати] див. слихати.
СЛИХ
Тлумачення слова