СЛУХАННЯ

СЛУ́ХАННЯ, я, сер. Дія за значенням слухати 1—4. Вертівся отець Альойзій на кріслі на всі боки, зазирав слухачам просто в очі, щоби їх змусити до уважного слухання (Лесь Мартович, Тв., 1954, 166); Ротмістр не міг дочекатися, коли урветься пісня і звільнить його від вимушеного слухання співу, що дратував його (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 93); Після одержання від реєстраційного органу акта,.. а також додаткових документів, суд призначає день слухання справи (Цивільний кодекс УРСР, 1950, 126).