СЛУХА́ЧКА, и, жін. Жіночий рід до слухач. Баба Зінька була дуже вважливою його слухачкою. Любив слухати його оповідання і Роман (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 328); Він помічав, як соковитий голос хорунжого полонив серце дівчини, і в його грудях підіймалося недобре почуття і проти самого співця, і проти юної слухачки (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 93); Каргат зрозумів, що думають його слухачки (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 125); Тепер я живу не сама, найшла собі компанію, слухачку московських фершальських [фельдшерських] курсів (Леся Українка, V, 1956, 197).
СЛУХАЧКА
Тлумачення слова