СЛУГУВА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням слугувати. Степан за п’ять років свого слугування у Варшаві за денщика поручикові Петрову набачився і людей, і світу (Любов Яновська, I, 1959, 207); Ми знаємо низку висловлювань поетів про те, що наріжним каменем своєї творчої діяльності вони вважають громадське слугування (Максим Рильський, III, 1956, 350); Сковорода ані землі не мав, ні маєтків. Зате він усе життя своє присвятив слугуванню народові (Павло Тичина, III, 1957, 107).
СЛУГУВАННЯ
Тлумачення слова