СЛОВОТВО́РЧІСТЬ, чості, жін. Творення нових слів. Шевченко, як виразник могутньої словотворчості народу, підніс українську народну мову до рівня високорозвинених літературних мов своєї епохи (Курс історії української літературної мови, I, 1958, 6); Народ — творець і вічний, невтомний збагачувач, удосконалювач своєї мови; народна словотворчість — невичерпне, криштально-чисте джерело цього збагачення й удосконалення (Народна творчість та етнографія, 2, 1965, 35).
СЛОВОТВОРЧІСТЬ
Тлумачення слова