СЛЬОТНИ́Й, а, е, розм. Те саме, що сльотавий. День був сльотний, дощ падав безперестанку (Ольга Кобилянська, II, 1956, 244); Такі думки снували в Тасиній голові в похмурий, сльотний день, коли вони повертали з кладовища (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 21).
СЛЬОТНИЙ
Тлумачення слова