СЛІЗКА

СЛІ́ЗКА, и, жін. Пестл. до сльоза. Вона нічого йому не сказала, тільки слізки заблищали на очах (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 111); Не одна слізка пролилась, не одне гордовите колінко заламалось перед її сином… (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 359).
 Крізь слізки — те саме, що Крізь сльози (див. сльоза). Дрючком Хведька разів із шість оперезав [батько]!.. Тоді Хведько крізь слізки Так Батькові сказав: «Коли б було знаття, що гаспидська дрючина Так міцно дошкуля,.. Я б впер дрючок в огонь, а різки б не палив!» (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 78).
♦ Відізвуться (відізвалися) кому чиїсь слізки див. відзиватися; Відливаються (віділлються, оділлються і тін.) слізки кому чиї — те саме, що Відливаються (віділлються) комусь чиїсь сльози (див. відливатися); Лити слізки див. лити; Пускати (пустити) слізку (слізки) з очей див. око 1; Умиватися (умитися) [гіркими (гарячими і т. ін.)] слізками див. умиватися.