СЛІПОРОЖДЕ́ННИЙ, а, е, заст., книжн. Сліпонароджений. — Біднії, сліпорожденнії ви діти! — сказав їм крізь сльози Шрам. — Нехай господь змилується над вашою темнотою! Пустіть коней, пустіть! Не заступайте дороги..! (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 116);
// у знач. ім. сліпорожденні, них, мн. (одн. сліпорожденний, ного, чол.; сліпорожденна, ної, жін.). Люди, сліпі від народження. Посідали наші старці та убогі, а між ними все більше сліпі та сліпорожденні (Данило Мордовець, I, 1958, 48); Сліпорожденних згадай, що ніколи не бачили світла (Микола Зеров, Вибр., 1966, 180).
СЛІПОРОЖДЕННИЙ
Тлумачення слова