СЛІПОРІ́Д, рода, чол., розм.
1. Людина, сліпа від народження.
2. перен. Людина, яка не помічає і не розуміє того, що робиться навколо, нездатна оцінити, осягнути що-небудь. Та хіба ж ти, сліпороде, не бачиш, серед якої сім’ї вона виросла, якими традиціями викормлена (Іван Франко, III, 1950, 404).