СЛІПНУЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до сліпнути. Синові діти вдавались [матері] дрібними, сліпнуче око все спочивало на білявих головках [дітей] (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 271); Чи висушиш ти сльози наші, сонце, На сліпнучих очах? (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 324).
СЛІПНУЧИЙ
Тлумачення слова