СЛІ́ПЕНЬ, пня, чол.
1. ент. Двокрила комаха, самка якої живиться кров’ю тварин і людини. Великої економічної шкоди тваринництву завдають сліпні, нападаючи на тварин в жаркі сонячні дні (Профілактика захворювань.., 1955, 115).
2. тільки мн., вульг. Очі. Ото витріщив сліпні, а нічого не бачить — бодай тобі повилазили! (Номис, 1864, № 3715).