СЛІПЦЕ́М, присл., розм.
1. Те саме, що сліпма.
2. Те саме, що настирливо. — Хіба я смола, щоб я лип кому до чобіт? От Соломія, то це правдива смола: сліпцем лізе тобі в вічі (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 406).
СЛІПЦЕ́М, присл., розм.
1. Те саме, що сліпма.
2. Те саме, що настирливо. — Хіба я смола, щоб я лип кому до чобіт? От Соломія, то це правдива смола: сліпцем лізе тобі в вічі (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 406).