СЛІДНО, присл., зах. Видно, помітно. [Парвус:] А вгадай же, що він сказав на запит, чом у нього не слідно культу цезаря в господі: «сим нехтують не тільки християни!» — сказав Руфін, прегордо усміхнувшись (Леся Українка, II, 1951, 425); Усмішка промайнула ледве слідно по її обличчю (Ольга Кобилянська, I, 1956, 103).
СЛІДНО
Тлумачення слова