СЛЕЗИТИ, ить, недок., розм. Повільно текти, витікати краплями або тоненькою цівкою (про рідину). Яром вода слезить (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 18);
// безос. Середина землянки. Стіни сирі, смуги по стінах — видко, що по них слезить (Карпенко-Карий, II, 1960, 153); Підвівся я на лікоть, глянув… нога, як колодка… а з великого пальця так і слезить (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 45).
СЛЕЗИТИ
Тлумачення слова