СЛАВУ́ТНІЙ, я, є, СЛАВУ́ТНИЙ, а, е, заст. Славетний. Спогадаймо повість незабутню Про далеку вільную країну, Про стару Шотландію славутню (Леся Українка, I, 1951, 351); Вперед, вперед, сини родини! Славутний день вже наступив! (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 265); Нас так мало, так мало з породи могутньої Нездоланних бійців, що рушали під Трою; Про ті герці страшні, про ту пору славутнюю Навіть чудно і вгадувать нині герою (Микола Зеров, Вибр., 1966, 422).
СЛАВУТНІЙ
Тлумачення слова