СЛА́ВЛЕННЯ, я, сер. Дія за значенням славити 1, 2. Співи та славлення дівчат, гомін людський, музика, захід сонця.. — усе помішалося, переплуталося (Марко Вовчок, Вибр., 1946, 181); «Троянди й виноград» [М. Рильського] — книга новаторська своїм змістом. Присвячена красі природи, славленню праці і мистецтва, вона в той же час гостро актуальна і злободенна (Степан Крижанівський, М. Рильський, 1960, 150).
СЛАВЛЕННЯ
Тлумачення слова