СКИТОК, тка, чол. Зменш. до скит. — Куди твій [піп] подався? — кивнув [Дмитро] головою на ліс. — На те місце, де колись стояв скиток пустельника, який проводив увесь час у молитві, пості і мовчанці (Михайло Стельмах, II, 1962, 271); В 1676 році татари Ібрагіма-паші Шейтана зруйнували і церкву, і скиток, повбивали ченців, а дзвони забрали на торг (Михайло Стельмах, I, 1962, 255).
СКИТОК
Тлумачення слова