СКИТА́ТИСЯ, аюся, аєшся, недок., рідко. Блукати, не маючи постійного місця проживання; поневірятися. [Наталка:] Петре! Петре! Де ти тепер? Може де скитаєшся в нужді і горі і проклинаєш свою долю (Іван Котляревський, II, 1953, 6); Я скитався сиротою, Гірко мені було! (Степан Руданський, Тв., 1956, 75); — Матінка приходили. — Що вона? Все своєї править? — Додому кличе. — Тоді, як скиталися по чужих дворах, не кликала (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 510).
СКИТАТИСЯ
Тлумачення слова