СКИНУТИЙ

СКИ́НУТИЙ, СКИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скинути 1—8. Скинутий раптом, у хвилі звалився [Палінур] з корми вниз крутої (Микола Зеров, Вибр., 1966, 248); Скинута з літака група.. об’єднала багатьох місцевих патріотів (Літературна Україна, 27.VIII 1968, 2); .. підлу справу російських капіталістів і поміщиків, які по суті продовжували політику скинутого народом царя, — прикривали меншовики і есери.. (Ленін, 37, 1973, 78); Один молодий чоловік.. почав надягати на себе сюртук, скинутий було для легкості рухів (Леся Українка, III, 1952, 578); Точнісінько така [Надійка], якою він її і уявляв щойно, — високо над чолом бронзово просвічується попелясте волосся, чорні брови запитально скинуті вгору (Петро Дорошко, Не повтори.., 1968, 186); На грудях [небіжчика] тихо бряжчали мідяні гроші, скинуті добрими душами на перевіз (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 355);
//  скинуто, безос. присудк. сл. Справник уже давно намагався в шкільній раді, щоб Корецького скинуто з учителювання… (Борис Грінченко, I, 1963, 481).