СКИДА́ЛЬНИК, а, чол. Той, хто скидає з жатки, косарки і т. ін. що-небудь зжате. Жнуть. Жатка за жаткою. Часто махають скидальники вилами — густо купки (Андрій Головко, I, 1957, 340); — Сідай за кермо! — гукнув Бартюк до тракториста. Василь сів на трактора, скидальники — на косарки (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 82).
СКИДАЛЬНИК
Тлумачення слова