СКИ́БОЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до скиба. — Мені ще добре, — думав Семен, сидячи на лаві в кутку, — .. А скільки ж то, боже мій, бачив я таких, що в них іно скибочка того поля, а сім’я велика… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 109); Нарізали кавунів; сидять, їдять собі всі родиною. Присіла й Горпина до гурту, взяла скибочку (Любов Яновська, I, 1959, 336); Хтось з дружинників дістав з торб шматок конини, покраяв її тоненькими скибочками (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 45).
СКИБОЧКА
Тлумачення слова