СКУ́ТОК, тку, чол., заст. Наслідок, результат. Мова лилася, кипіла.. Про злі у розлуці пригоди, Про скутки нерівного бою… (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 59); Агітація мала незначні скутки: жодній агітації блена не піддавалася (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 160); Напишу до одної кримської меценатки, хоч сливе напевне думаю, що то буде без скутку (Леся Українка, V, 1956, 312).
СКУТОК
Тлумачення слова