СКУ́ПНИК, а, чол. Той, хто скуповує що-небудь для перепродажу. Скупники й роздавальні контори постачали селянам пряжу і скуповували в них тканини, які остаточно оброблялися на мануфактурах (Історія СРСР, II, 1957, 135).
СКУПНИК
Тлумачення слова
СКУ́ПНИК, а, чол. Той, хто скуповує що-небудь для перепродажу. Скупники й роздавальні контори постачали селянам пряжу і скуповували в них тканини, які остаточно оброблялися на мануфактурах (Історія СРСР, II, 1957, 135).