СКУПЕНЬКО.
1. Присл. до скупенький.
2. у знач. присудк. сл. Мало. Хто з їх [них] дурніший двох? Та глувду, гріх казать, скупенько у обох… (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 65).
СКУПЕНЬКО.
1. Присл. до скупенький.
2. у знач. присудк. сл. Мало. Хто з їх [них] дурніший двох? Та глувду, гріх казать, скупенько у обох… (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 65).