СКУ́ПЧЕННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням скупчити і скупчитися. [Черних:] Скупчення військ і транспорту противника в районі Бистриці триває (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 179); Прибула розвідка і заявила, що скупчення противника начебто не спостерігається (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 124).
2. Велика кількість зібраних, зосереджених в одному місці людей, предметів і т. ін. Корпус Жюно був затриманий біля села Синявіна великими скупченнями піхоти князя Багратіона (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 180); Наштовхнувшись на велике скупчення криги, він [корабель] змушений був повернути на південь (Видатніївітч. географи.., 1954, 54).
▲ Зоряні скупчення, астр. — системи зірок, в яких зорі розташовані тісніше, ніж у навколишньому просторі. Щоб відшукати нові комети, потрібно вивчити зоряне небо, запам’ятати розташування туманностей та зоряних скупчень (Наука і життя, 6, 1964, 58).