СКУПАНИЙ

СКУ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скупати. У Нілі скупанеє спить В пелюшках долі.. Дитяточко (Тарас Шевченко, II, 1963, 364); Олена пам’ятала ту хвилину, коли акушерка піднесла їй.. скупану вже дитину (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 348);  * Образно. В однім Дунаї скупані слов’яни, І воля в них — одна! (Максим Рильський, II, 1960, 174);
//  у знач. прикм. Маковеєві здавалось, що вони розмовляли не про цей грім, що загоготів тільки-но, і не про цей скупаний ліс, що рутою зазеленівся поблизу, а про інший грім, і про інший ліс, ще кращий, ніж цей (Олесь Гончар, III, 1959, 409).
♦ Як (мов, немов і т. ін.) скупаний: а) дуже мокрий. Цілий дощ полив з вишневого листу на Івася.. — Бач, всього змочив, — утираючи лице, сказав Івась. Грицько реготавсь. Він і сам був як скупаний (Панас Мирний, IV, 1955, 96); Кінь засапався і весь мов скупаний. А Пилипкові забило дух (Андрій Головко, I, 1957, 100); б) дуже чистий. Страшне пекло бою відгуркотіло, і чистий, як скупаний, серпневий ранок лежав до ясних горизонтів (Олесь Гончар, III, 1959, 61); Як (мов, немов і т. ін.) скупаний у мертвій воді — пригнічений, сумний. Минув уже тиждень, як спорожнів хутір П’ятигори, а люди, що залишились, все ще ходили, як скупані в мертвій воді (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 125); Як (мов, немов і т. ін.) скупаний у молоці — виплеканий, випещений. Посадник Коснятин.. був завжди мовби скупаний у молоці — пещено-білий, червоногубий, а здоров’я в ньому так і двигтіло (Павло Загребельний, Диво, 1968, 231).