СКУДЕ́ЛЬНИЦЯ, і, жін. У старовину — глибока широка яма, в якій ховали померлих від масових епідемій, голоду і т. ін.; кладовище для масових поховань. Обидві ці могили відносяться до епохи Київської Русі і, видимо, являють собою скудельниці — братські могили, в яких ховали жертви епідемій або воєнних сутичок (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 468).
СКУДЕЛЬНИЦЯ
Тлумачення слова