СКУ́БКА, и, жін., розм.
1. Смикання за волосся, вуха і т. ін. як кара. Не первина Галі терпіти від матері лайку, скубку, штовхани; щасливий той день, коли проходив без їх [них] (Панас Мирний, IV, 1955, 29); Дітям завдавалося скубки, коли вони неуважно відповідали на вчителеві запитання (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 88).
2. Картярська гра, при якій того, хто програв, смикають за волосся.