СКРИВАВИТИ

СКРИВАВИТИ, влю, виш; мн. скривавлять; док., перех. Залити, покрити, замазати, забризкати кров’ю. Він [кинджал] верховинцеві товариш вірний був, І не питаючи заплати, В боях йому не раз поваги роздобув, Скривавивши ворожі шати (Микола Зеров, Вибр., 1966, 403);  * Образно. Вже вечоріло і промінь останній скривавив білу гречку (Андрій Головко, Вибр., 1936, 270);
//  Поранити до крові. Будуть шарпати одіж суворі гілки і скривавлять колючками руки (Леся Українка, I, 1951, 222); Зціпивши зуби, схопила вона з бруку уламок шибки і кинулася різати ремені, скривавивши собі руки склом (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 451).