СКРИ́ПНИК, а, чол., заст. Скрипаль. — Микита Уласович найняв сліпого скрипника на весіллі грати (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 210); Після полуденку та почастунку скрипники розігралися, а челядь з легінями розтанцювалася (Марко Черемшина, Тв., 1960, 221).
СКРИПНИК
Тлумачення слова