СКРИПА́Ч, а, чол. Те саме, що скрипаль. Коли б ви знали, як сумно скінчив своє життя такий геніальний скрипач, як Паганіні… (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 22); Вже на початку XVII ст. скрипачі входять до складу полкової музики Війська Запорізького (Гуменюк, Українські народні музичні інструменти, 1967, 132).
СКРИПАЧ
Тлумачення слова