СКРИГНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до скригати. У хаті чути скригнув стілець, і тінь ворухнулася на стелі (Андрій Головко, I, 1957, 172); Він так грюкнув хатніми дверима, так скригнув на порозі зубами, що.., здалося їй, аж миски підскочили й задзвонили на прилавку… (Григорій Косинка, Новели, 1962, 156).
СКРИГНУТИ
Тлумачення слова