СКРУШНИ́Й, а, е. Який виражає сум, журбу; скорботний. Він уже готовий був жбурнути у вічі лайкою, але впіймав скрушний погляд тітки Оксани, плечем одчинив двері (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 119);
// Сповнений суму, журби. Відчував [Байда], що Ярошеві тяжко на серці.. Недарма ж вилетіло з його грудей оте скрушне «хоч ти вже не підведи» (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 159).
СКРУШНИЙ
Тлумачення слова