СКРУШНО. Присл. до скрушний. Для неї давно стало ясно, що в їхньому житті не все гаразд.. Скрушно поглянула на сина, на чоловіка і почала вбиратися (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 62); — Не поцілив, — скрушно зітхнув Йонька. — Уже годів з двадцять, як стріляв (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 399); Він.. підтягував до світла понівечені чоботята й скрушно похитував головою (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 129).
СКРУШНО
Тлумачення слова