СКРО́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скропити. Скроплена легеньким дощем земля відпочивала під ласкавим сонячним промінням (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 6); Водою скроплена живою, Неопалима у вогні,.. Іде родиною одною Країна Рад в незгасні дні (Максим Рильський, III, 1961, 94);
// скроплено, безос. присудк. сл. Жито веленеє скроплено кров’ю (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 306).
СКРОПЛЕНИЙ
Тлумачення слова