СКРОЄНИЙ

СКРО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скроїти. Гарна собою, бистроока молодиця, одягнена в міське, скроєне по її міцному тілові вбрання, підняла від стола голову і привітно посміхнулася (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 64);  * Образно. Чорноус скроєний з добрячого матеріалу! Розумний, ініціативний, завзятий — усе в нього горить (Василь Минко, Ясні зорі, 1951, 146).
♦ [Всі] на один копил скроєні див. копил; [Всі] на одну колодку скроєні див. колодка; Гарно (міцно і т. ін.) скроєний — який має гарну (міцну і т. ін.) будову (про людину, її фігуру). Захар Давидович довго дивився вслід гарно скроєній, міцній, повній певності в своїй силі постаті Горілого (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 237).