СКРІПЛЕНИЙ

СКРІ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скріпити. — Хочеш суниць? — простягав [дівчинка] до мене повну козубеньку, посередині скріплену прутиком (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 87); Їх [грошей] було таки багато, скріплених упоперек білим клеєним папером (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 189); Клеверисько було рівне, скріплене крижаною кіркою (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 109); Дружба й братерство народів нашої Батьківщини скріплені кров’ю їх кращих синів,.. пролитою.. в боях за перемогу Великого Жовтня (Комуніст України, 11, 1967, 12); [Ковшик:] Ми даємо посвідку про шлюб.. А це документ, в якому записано про любов і скріплена державою сім’я… (Олександр Корнійчук, II, 1955, 232);
//  скріплено, безос. присудк. сл. Весіллям Лева з дочкою короля Бели було скріплено угорсько-руський союз (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 557); Канцелярія гетьмана виготовила листа до його величності і повноваження полковникам. І те, і друге було урочисто скріплено (Іван Ле, Наливайко, 1957, 199); Шлюб скріплено, на пальці надіті обручка як символ вірності на все життя (Наука і життя, 9, 1964, 51).